Світлана Припутницька,
спеціаліст-подолог, Центр подології «Здорова стопа», м. Львів
Вступ
Здоровий ріст нігтя передбачає утворення нігтьової пластини в матриксі, яка з
проксимального валика рухається назовні по нігтьовому ложу та вирівнюється по
горизонтальній осі відносно дистального валика пальця.
Травма, тиск, глибока гігієнічна обробка нігтів, надто стоншений ніготь під час
підготовки до покриття штучним матеріалом є найпоширенішими причинами, що
призводять до порушення поздовжнього росту нігтя у нігтьовому ложі, що, своєю
чергою, змінює ріст молодої пластини у проксимальний валик.
Термін «ретроніхія» з’явився порівняно недавно, у 1999 р., і означає вростання
нігтьової пластини у проксимальний валик, де зазвичай ніготь ламається через
травматизацію або мікротравматизацію [1]. Збереження частково відокремленої
нігтьової пластини під проксимальним валиком призводить до запалення, відчуття
болю та утворення грануляційної тканини (рис. 1).
Рис.1 Ретроніхія – схематичне зображення
Рис. 1 Ретроніхія
Діагностика ретроніхії
Діагностика ускладнюється тим, що не усі симптоми можуть бути вираженими
одразу. Людину може нічого не турбувати, а захворювання вже може розпочатися
[3].
Основні симптоми ретроніхії
1. Нігтьова пластина припиняє ріст (пацієнт помічає, що ніготь не росте впродовж
тривалого терміну).
2. Проксимальна пароніхія: почервоніння, набряк, біль, виділення ексудату в
проксимальній частині нігтя (рис. 2).
Рис 2. Гостра ретроніхія з проксимальним запаленням валика та ксантоніхія, на бокові валики не поширена
3. Ксантоніхія: зміна кольору нігтя на жовтий (рис. 2) [4] .
При своєчасній правильній обробці нігтя можна отримати позитивний результат за
допомогою консервативної терапії та уникнути хірургічного втручання.
Особливості розвитку хвороби
Ретроніхія починається з порушення поздовжнього росту нігтя внаслідок травми чи
хвороби зазвичай фізичного або системного характеру, що призводить до відриву
(авульсії) старої пластини від матриксу і нігтьового ложа. Системні захворювання
(артрит, тромбофлебіт, післяпологові ускладнення), сильний стрес, які впливають на
матричну ділянку, зазвичай дуже чутливу до гіпоксії, можуть бути причиною
ретроніхії [2]. Новий ніготь починає рости під старим, підіймаючи проксимальну
частину, яка подразнює проксимальний валик з боку епоніхія, від чого і виникає
запалення проксимального валика – пароніхія (панарицій), яка не буде реагувати на
жодну антибактеріальну терапію, оскільки причина – у потовщенні нігтьової
пластини у проксимальній частині.
До важливих діагностичних критеріїв відносять: хронічне та часто болюче
запалення проксимального валика, ксантоніхію, вихід грануляційної тканини з-під
нігтьового валика, потовщення, запалення проксимального краю нігтя.
Підозра на ретроніхію зазвичай ґрунтується на невилікуваній хронічній
проксимальній пароніхії на тлі порушення росту нігтя та кількох зростань нігтьової
пластини, коли є чітко виражена пароніхія, зокрема на тлі травми. Хвороба частіше
трапляється у жінок та людей похилого віку, хоча може також бути у людей усіх
вікових категорій, а також чоловіків та дітей.
Іншими симптомами ретроніхії, виявленими при огляді, є: ксантоніхія, біль,
порушення ходьби, сочіння ексудату, оніхолізис, наявність грануляційної тканини
між проксимальним та боковими валиками. Деякі спеціалісти-подологи помічають у
своїх клієнтів, що старий ніготь залишається міцно прикріпленим до нігтьового
ложа та бокових валиків і не може бути «виштовхнутий» новою пластиною. Тому є
припущення, що там, де таке прилягання міцніше, процес відторгнення
(оніхомадезис) протікає неправильно. Тоді варто механічно від’єднати старий ніготь
для вільного росту нового.
Водночас можна спостерігати виражений оніхолізис уражених нігтів, а це означає
що, ніготь більше не прикріплений до нігтьового ложа і може бути «заштовхнутий»
назад у проксимальний валик, пошкоджуючи його. При тотальному оніхолізисі
нігтьове ложе не підтримує ріст нігтя вперед. Ніготь, який вільно лежить у
проксимальному валику, постійно подразнює його, викликаючи запалення, що
призводить до болю, пароніхії та грануляційної тканини. Повторювані порушення
росту матриксу нігтя можуть призвести до накладання кількох нігтьових пластин
одна на одну. Повторне пошкодження перешкоджає прикріпленню нової пластини
до нігтьового ложа, породжуючи таким чином циклічність (рис. 3).
Рис. 3 Хронічна пароніхія, потовщення проксимальної частини нігтьової пластини
та зростання кількох «поколінь» нігтьової пластини
Хронічна пароніхія та ретроніхія – два патологічні стани, які часто
супроводжують один одного – можуть стати причиною виникнення піднігтьових
пухлин і кист.
Зміна кольору нігтя з природного на жовтий також може бути пов’язана з
проксимальним оніхолізисом, накопиченням запального ексудату, уповільненим
ростом нігтя, а також утворенням кількох шарів під верхнім нігтем. Відбувається
«підняття» проксимальної частини нігтьової пластини, утворюється видиме
збільшення (потовщення, набряк) проксимального валика.
Розрізняють дві стадії ретроніхії:
– рання стадія (1), яка часто не діагностується і характеризується перериванням
росту нігтя, жовтуватим забарвленням нігтьової пластини і непомітною пароніхією;
– пізня стадія (2), коли наявні усі симптоми, зокрема інтенсивна 3 ротезу в та
підняття проксимального валика.
Найпоширенішими тригерами є повторювані незначні (наприклад, погано підібране
взуття, заняття спортом, біг або піші прогулянки) і місцеві травми, які спричиняють
тиск на вільний край нігтя [4]. У деяких випадках причини ретроніхії неможливо
визначити. Вальгусну деформацію великого пальця стопи hallux valgus вважають
потенційним фактором схильності до ретроніхії.
У дерматологічному відділенні лікарні Haut-Leveque (м. Бордо, Франція) проводили
ретроспективний огляд 18 пацієнтів, яких спостерігали у цьому закладі у упродовж
2007–2013 рр. Діагностичними критеріями ретроніхії були 3 ротезу в та припинення
росту нігтів. Отримані результати: 83,3% серед хворих становлять жінки. Виявлено
різні причини, зокрема: травми у 10 пацієнток (55%), вагітність та післяпологовий
період у двох пацієнток (11%) і компартмент-синдром (синдром стиснення м’язів) у
одного пацієнта (5%). Середня тривалість хвороби становила вісім місяців (від 15
днів до 4 років). Найбільше постраждали великі пальці ніг. Ретроніхія виникла
двосторонньо у п’яти випадках (27%) і односторонньо в одному (61%). Виявлено
найпоширеніші ознаки: ксантоніхію (пожовтіння нігтьової пластини), поздовжнє
надмірне викривлення нігтя, набряк проксимальної нігтьової складки, підвищення
проксимальної нігтьової пластини, грануляційну тканину, піднігтьовий
гіперкератоз, поверхневу лейконіхію, дистальний оніхолізис, піднігтьовий
крововилив і лінії Бо. У більшості випадків стан покращувався після відриву
проксимальної нігтьової пластини. Рецидив виник у трьох випадках (16,6%). На
думку спеціалістів клініки, механічні пошкодження є основною причиною
ретроніхії [5].
Відновлення нігтя
Проксимальна механічна обробка нігтя (орієнтовно 1 раз на місяць) є основним
методом роботи спеціаліста-подолога при ретроніхії. У випадку гостро вираженої
4 ротезу в разом з обробкою нігтя в проксимальній частині рекомендовано
звернутись до лікаря для зняття запального процесу. У разі довготривалої патології
є ризик розвитку дистрофії нігтя. Нігтьова пластина проксимально потовщена і
часто має два або більше шарів, тому обробку слід проводити дуже акуратно, щоб
не пошкодити новий ніготь. Процедура забезпечує відновлення нігтьової пластини
та полегшує больові відчуття. Додатково може бути призначено накладання
кінезіологічного 4 роте на нігтьову пластину з натягом, спрямованим до дистального
краю нігтя. Обов’язковою умовою при відновленні нігтьової пластини є відсутність
будь-якого тиску на ніготь та палець. Навіть незначний та не тривалий тиск може
пошкодити ріст нігтя в матриксі, що призводитиме до повторних зростань,
утворюючи нашарування однієї нігтьової пластини на іншу.
Для здорового росту нігтьової пластини рекомендовано щодня використовувати
живильні, регенерувальні та відновлювальні засоби, які містять колаген та
бісаболол; ефірні олії та олію паростків пшениці; амінокислоти та мікроелементи.
При ефективному відновленні нігтя приблизно на 2/3 довжини та запобіганні
закриття дистального валика допускається протезування нігтя з мінімальною
довжиною. Використовуваний м’який 4 ротезу вальний матеріал рекомендовано
змінювати кожні 4 тижні до повного відновлення нігтя.
В результаті протезування нігтя вдається отримати:
– естетичний вигляд;
– збережену площу нігтьового ложа;
– уникнути закриття дистального валика.
Список літератури
1. Journal of the Amerikan Podiatrik Medikal Association 2008. // Онлайн публікація. –
30.07.2020 р.
2. Fouilloux B. «Ретроніхії». // Presse Med. – 2014. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://scielo.br/j/abd/a/XhQcvvbfNQm6rP5jM94hwWC/?lang
3. Retronychia – Clinical and pathophysiological aspects. [Електронний ресурс]. – Ре-
жим доступу: https://researchgate.net/figure/Retronychia-b-Both-the-old-and-new-nails-
can-be-seen-c-Six-months-after-the_fig2_282770271
4. Anais Brasileiros de Dermatologia Retronychia. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://scielo.br/j/abd/a/XhQcvvbfNQm6rP5jM94hwWC/?lang=en
5. Фактори ризику, клінічні варіанти та терапевтичний результат ретроніхії:
ретроспективне дослідження 18 пацієнтів. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0365059620305171
6. Анке Нідерау. Захворювання нігтів. // Навчальний посібник. – С. 30.
